благати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	блага́ю	блага́в	блага́тиму	—
Ти	блага́єш	блага́в блага́ла	блага́тимеш	блага́й
Він Вона Воно	блага́є	блага́в блага́ла блага́ло	блага́тиме	—
Ми	блага́єм(о)	блага́ли	блага́тимем(о)	блага́ймо
Ви	блага́єте	блага́ли		блага́йте
Вони	блага́ють	блага́ли	блага́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	блага́ющий
Дієприкм. мин. ч.	блага́вший
Дієприсл. теп. ч.	блага́я
Дієприсл. мин. ч.	блага́в, блага́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	блага́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	блага́овано

бла-га́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -блага-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [blɐˈɦɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. наполегливо, невідступно, ласкаво просити ◆ Сам і їсти їй приносить, І просить, благає, Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі… Т. Г. Шевченко

Синоніми

1. заклинати, молити, волати, упрошувати

Гіпоніми

1. зволити

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:благо

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: благати