блискавка
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бли́скавка | бли́скавки |
Р. | бли́скавки | бли́скавок |
Д. | бли́скавці | бли́скавкам |
З. | бли́скавку | бли́скавки |
Ор. | бли́скавкою | бли́скавками |
М. | бли́скавці | бли́скавках |
Кл. | бли́скавко* | бли́скавки* |
бли́с-кав-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -блиск-; суфікси: -ав-к; закінчення: -а.
Вимова
ред.- МФА : [ˈblɪskɐu̯kɐ] (одн.), [ˈblɪskɐu̯ke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- зиґзаґоподібна електрична іскра — наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози. ◆ Блискавка розгорялася, жевріла, ставала сліпучо-білою Коцюбинський
- перен., розм. невелика стінна газета, що виходить зразу ж після якої-небудь важливої події з метою її висвітлення. ◆ — Вся цехова преса, листівки, стіннівки, блискавки — все це переходить у ваше відання — урочисто оголосив він [парторг] Собко
- перен. телеграма, що передається негайно. ◆ Подає [Сергій Іванович] Петрові телеграму.— Тобі. Та ще — блискавка Головко
- довга механічна застібка на одягу, а також на портфелі, сумці і т. ін. ◆ Блискавка комбінезона
Синоніми
ред.- —
- —
- —
- —
Антоніми
ред.- —
- —
- —
- —
Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від блиск, блеск, блескі́тка, блесте́нці «(мін.) блиски» Ж, блестя́нка «шкідник рапсу» Я, блещи́ця «блищання» Я, блещі́ «(мн.) блешня», блискаве́ць «(ент.) світляк, Lampyris noctiluca L.», блискави́ця, бли́скавка «блискавиця; [блешня Mo; (ент.) світляк Ж; (іхт.) риба, що часто вистрибує з води; густера, Вlісса, bjoerkna L.; верховодка, Alburnus alburnus L. Ж, Л—Г», бли́скавки «скляні буси», бли́скалка «(бот.) глечики жовті, Nuphar luteum Sm.», бли́скальце «блискітка» Ж, блискіт, бли́скітка, блиску́н «каганець Я; блешня Мо», блиску́чка «блискавка» Ва, блисня́к «слюда», блища «блискітка, сяйво» Пі, блищавка «(іхт.) гольян озерний, Phoxinus percnurus Pall.» Г, Л—Г, блища́к «блискітка Ж; (ент.) світляк», бли́щик «блискітка», блищи́ця «(іхт.) верховодка», блищі́ «(мін.) блиски» Ж, блись (виг.), блесь «тс.», бли́скати, блискону́ти, блискоті́ти, блисті́ти, блища́ти, бле́скати ВеБ, блескоті́ти, блесну́ти], блискави́чний «раптовий», блискотли́вий, блиску́чий, блища́чий, блищачки́й Я, блиска́вий «блискучий», бле́скавий Ж, бле́стний Ж, ви́блиск, ві́дблиск, зблиск, о́блеск Ж, пере́блиск, про́блиск, ро́зблиск, ро́зблеск Ж; — рос. блеск, блестеть, білор. бліск, бліскаць, блісь, д.-рус. бльскь, блискъ, бльстѣти, блискати, пол. blask, blysk, blyskać, чеськ. словац. blesk, blysk, в.-луж. blěsk «блиск», в.-луж. н.-луж. błysk «блискавка», болг. блясък «блиск», блесна «блисну», мак. блескот «блиск», блесне «блисне», сербохорв. бле̑сак, бли́сак «блиск, блискавка», словен. blèsk «блиск», blísk «блискавка», ст.-слов. бльскъ «блиск», блискъ «блискавка»; — psl. blьskъ, blěskъ, blisk-, суфіксальні утворення від праіндоєвр. *bhlei-, *bhloi-, *bhli-, того самого, що і в блідий та ін.; — споріднені з лат. blaikštýtis «прояснятись», blyškėti «блискати», лит. blaiskums «пляма», д.-в.-нім. bleih «блідий», н.-нім. bleich, д.-ісл. bleikr «тс.», blíkja «блискати»; звукова форма укр. бле- походить від psl. blь- з ь у сильній позиції (як у blьskъ), а звукова форма бли- в українській мові могла виникати як на місці bli-, так і на місці blь- з ь у слабій позиції (як у blьsčěti). — Варченко Терит. діал. 105—108; Шанский ЭСРЯ І 2, 138—139; Фасмер І 173—174, 176; Бурлакова ВСЯ б, 56; Варбот Этимология 1965, 132, 136; Sławski І 34; Machek ECJČ 58; Moszyński PZJP 190; Schuster-Šewc Probeheft 24; БЕР 1 55—56; Skok I 172—173; ЭССЯ 2, 116—117; Sł. prasł. I 26І, 262, 263, 275—276; Sadn.— Aitz. VWb. I 137—138; Jurkowski JP 41/2, 116—126; Bern. 1 60—61; Persson Beitr. 339, 880; Trautmann 34; Pokorny 156— 157.— Пор. бле́кнути, бліди́й.
Переклад
ред.зиґзаґоподібна електрична іскра — наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози | |
невелика стінна газета, що виходить зразу ж після якої-небудь важливої події | |
телеграма, що передається негайно | |
довга механічна застібка на одягу | |
|