блищати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | блищу́ | блища́в | блища́тиму | — |
| Ти | блищи́ш | блища́в блища́ла | блища́тимеш | блищи́ |
| Він Вона Воно |
блищи́ть | блища́в блища́ла блища́ло | блища́тиме | — |
| Ми | блищи́м(имо́) | блища́ли | блища́тимем(о) | блищі́м (-імо́) |
| Ви | блищите́ | блища́ли | блищі́ть | |
| Вони | блища́ть | блища́ли | блища́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | блищачи́ | |||
| Дієприсл. мин. ч. | блища́вши | |||
| Безособова форма | — | |||
блищати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b. Відповідне дієслово доконаного виду — блисті́ти.
Корінь: -блищ-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [bleˈʃt͡ʃɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- чим і без додатка. світитися яскравим світлом; сяяти. ◆ Не блищало сонечко… — Дощ ішов і вітер вив Я. І. Щоголів ◆ Тихо навколо в лісі, самий сніжок блищить та скрипить веселий морозець у стовбурах сосон, ялинок та дубів. http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/Малі-друзі-Ч.2-1944-р..pdf
- давати блиск, бути блискучим. ◆ Не все то золото, що блищить Українське прислів'я
- виділятися білизною, блиском (про очі, зуби, тіло); біліти; лисніти [≈ 3][▲ 3] ◆ Венгерки сміялись, їх білі зуби блищали через тонкі розтулені губи І. С. Нечуй-Левицький
- перен. вражати зовнішнім блиском, пишністю. ◆ Хотілось би бути матір'ю, жити родинним тихим, супокійним життям — хотілось би і на балах та виставах блищати красою одягу, фігури Г. М. Хоткевич
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від блиск, блеск, блескі́тка, блесте́нці «(мін.) блиски» Ж, блестя́нка «шкідник рапсу» Я, блещи́ця «блищання» Я, блещі́ «(мн.) блешня», блискаве́ць «(ент.) світляк, Lampyris noctiluca L.», блискави́ця, бли́скавка «блискавиця; [блешня Mo; (ент.) світляк Ж; (іхт.) риба, що часто вистрибує з води; густера, Вlісса, bjoerkna L.; верховодка, Alburnus alburnus L. Ж, Л—Г», бли́скавки «скляні буси», бли́скалка «(бот.) глечики жовті, Nuphar luteum Sm.», бли́скальце «блискітка» Ж, блискіт, бли́скітка, блиску́н «каганець Я; блешня Мо», блиску́чка «блискавка» Ва, блисня́к «слюда», блища «блискітка, сяйво» Пі, блищавка «(іхт.) гольян озерний, Phoxinus percnurus Pall.» Г, Л—Г, блища́к «блискітка Ж; (ент.) світляк», бли́щик «блискітка», блищи́ця «(іхт.) верховодка», блищі́ «(мін.) блиски» Ж, блись (виг.), блесь «тс.», бли́скати, блискону́ти, блискоті́ти, блисті́ти, блища́ти, бле́скати ВеБ, блескоті́ти, блесну́ти], блискави́чний «раптовий», блискотли́вий, блиску́чий, блища́чий, блищачки́й Я, блиска́вий «блискучий», бле́скавий Ж, бле́стний Ж, ви́блиск, ві́дблиск, зблиск, о́блеск Ж, пере́блиск, про́блиск, ро́зблиск, ро́зблеск Ж; — рос. блеск, блестеть, білор. бліск, бліскаць, блісь, д.-рус. бльскь, блискъ, бльстѣти, блискати, пол. blask, blysk, blyskać, чеськ. словац. blesk, blysk, в.-луж. blěsk «блиск», в.-луж. н.-луж. błysk «блискавка», болг. блясък «блиск», блесна «блисну», мак. блескот «блиск», блесне «блисне», сербохорв. бле̑сак, бли́сак «блиск, блискавка», словен. blèsk «блиск», blísk «блискавка», ст.-слов. бльскъ «блиск», блискъ «блискавка»; — psl. blьskъ, blěskъ, blisk-, суфіксальні утворення від праіндоєвр. *bhlei-, *bhloi-, *bhli-, того самого, що і в блідий та ін.; — споріднені з лат. blaikštýtis «прояснятись», blyškėti «блискати», лит. blaiskums «пляма», д.-в.-нім. bleih «блідий», н.-нім. bleich, д.-ісл. bleikr «тс.», blíkja «блискати»; звукова форма укр. бле- походить від psl. blь- з ь у сильній позиції (як у blьskъ), а звукова форма бли- в українській мові могла виникати як на місці bli-, так і на місці blь- з ь у слабій позиції (як у blьsčěti). — Варченко Терит. діал. 105—108; Шанский ЭСРЯ І 2, 138—139; Фасмер І 173—174, 176; Бурлакова ВСЯ б, 56; Варбот Этимология 1965, 132, 136; Sławski І 34; Machek ECJČ 58; Moszyński PZJP 190; Schuster-Šewc Probeheft 24; БЕР 1 55—56; Skok I 172—173; ЭССЯ 2, 116—117; Sł. prasł. I 26І, 262, 263, 275—276; Sadn.— Aitz. VWb. I 137—138; Jurkowski JP 41/2, 116—126; Bern. 1 60—61; Persson Beitr. 339, 880; Trautmann 34; Pokorny 156— 157.— Пор. бле́кнути, бліди́й.
Переклад
ред.| світитися яскравим світлом; сяяти | |
| давати блиск, бути блискучим | |
| виділятися білизною, блиском | |
| вражати зовнішнім блиском, пишністю | |