Українська

іменник

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ганьба́	—
Р.	ганьби́	—
Д.	ганьбі́	—
З.	ганьбу́	—
Ор.	ганьбо́ю	—
М.	ганьбі́	—
Кл.	ганьбо́*	—

гань-ба

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -гань-; суфікс: -б; закінчення: -а.

Вимова

МФА: [ganʲ'ba]
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: [ган'бá]

Семантичні властивості

Значення

принизливе для когось становище. ◆ Бабуся кілька разів опередила мене. Для мене це була ганьба. Михайло Томчаній
недобра слава; безчестя. ◆ Прощай, убогий Кос-Арале… Ні хвали, Ані ганьби я не сплітаю Твоїй пустині. Т. Г. Шевченко ◆ Вчора при людях його обсміяв Роман, а це знову ганьба на все село. М. П. Стельмах

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: гане́бне, гане́бність прикметники: гане́бний дієслова: ганити, ганьби́ти, га́ньби́тися, зга́ньби́тися, ога́ньби́ти прислівники: гане́бно

Етимологія

Від д.-рус. ганьба, далі psl. *ganьba, що виникло зі сполуки psl. *ganiti із наростком псл. *-ьba

.

Переклад

принизливе для когось становище
Англійська_en: shame Російська_ru: срам ^(ru) чол.

недобра слава; безчестя

вигук