думати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ду́маю	ду́мав	ду́матиму	—
Ти	ду́маєш	ду́мав ду́мала	ду́матимеш	ду́май
Він Вона Воно	ду́має	ду́мав ду́мала ду́мало	ду́матиме	—
Ми	ду́маєм(о)	ду́мали	ду́матимем(о)	ду́маймо
Ви	ду́маєте	ду́мали		ду́майте
Вони	ду́мають	ду́мали	ду́матимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	ду́мающий
Дієприкм. мин. ч.	ду́мавший
Дієприсл. теп. ч.	ду́мая
Дієприсл. мин. ч.	ду́мав, ду́мавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	ду́маемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	ду́маовано

ду́-ма-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -дум-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈdumɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. без додатка розмірковувати над чим-небудь; мислити ◆ немає прикладів застосування.
2. про кого/що, за кого/що спрямовувати свої думки на кого-, що-небудь ◆ Часом я думаю про смерть, як про якусь гарну жінку. З листа Василя Стефаника до Ольги Кобилянської
3. зі спол. що // на кого вважати винним, підозрювати кого-небудь у чомусь ◆ немає прикладів застосування.
4. у знач. вставн. сл. вказує, кому належить думка ◆ немає прикладів застосування.
5. з інфін. мати намір, збиратися робити що-небудь ◆ немає прикладів застосування.
6. за кого/що турбуватися, піклуватися про кого-, що-небудь ◆ немає прикладів застосування.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• думати надвоє
• не довго думаючи/думавши
• не думавши, не гадавши
• не думати, не гадати

Прислів'я та приказки

• купець, який не думає платити, не дуже дбає за торг і ціну
• хто ясно думає, той ясно говорить

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

прізвища: Думан іменники: дума, дум, думайло (дивак, фантазер), думець (іст. член думи), думець (мислитель), думка, думця́ (порадник), бездум'я, ви́дум, ви́думця, видумщик, задум, задума, недоду́ма, по́дум, по́думка, при́думи, ро́здум, розду́ма, розду́мка, розду́м'я, прикметники: думли́вий, ду́мний (див. задумливий), думова́тий (див. вдумливий), д́умський, ду́мчий (ідейний; з фантазією), вдумливий, розду́мливий дієслова: думіти (вагатися, здумі́тися, здуми́тися (здивуватися), надумати, одуматися, розду́мувати прислівники: подумки вигуки: думай, думайте, думаймо

Етимологія

??

Переклад

розмірковувати над чим-небудь
Іспанськаes: pensar (es) Англійськаen: to think (en) Німецькаde: denken (de) Російськаru: думать (ru)

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: думати
• Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довідник / Уклали О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. — Київ: Довіра, 2003. — 735 с.
• Етимологічний словник української мови: У 7 т. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — Київ: Наук. думка, 2006. — 704 с.див.