жінка
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | жі́нка | жінки́ |
Р. | жі́нки | жі́нок |
Д. | жі́нці | жінка́м |
З. | жі́нку | жі́нок |
Ор. | жі́нкою | жінка́ми |
М. | жі́нці | жінка́х |
Кл. | жі́нко | жінки́ |
жі́н-ка
Іменник, істота, жіночий рід, II відміна (тип відмінювання 3*c за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -жін-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова
ред.- МФА : [ˈʒʲinkɐ] (одн.), [ʒʲinˈkɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- особа жіночої статі; прот. чоловік ◆ немає прикладів застосування.
- доросла, на відміну від маленької дівчинки ◆ немає прикладів застосування.
- заміжня особа стосовно до свого чоловіка ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.- фразеологічне зрощення Євин накоренок
- пані, міледі, шанована, жіночка, сіньйора, дама, господиня, мем, місс, молодиця
Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.особа жіночої статі | |
доросла, на відміну від маленької дівчинки | |
заміжня особа стосовно до свого чоловіка | |