зима

Див. також Зима.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	зима́	зими́
Р.	зими́	зим
Д.	зимі́	зима́м
З.	зиму́	зими́
Ор.	зимо́ю	зима́ми
М.	зимі́	зима́х
Кл.	зимо́*	зими́*

зи-ма́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -зим-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [zeˈmɑ] (одн.), [zeˈmɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Зима

Зима

Значення

1. одна з чотирьох пір року між осінню і весною. Складається з трьох місяців: у північній півкулі — грудня, січня і лютого, у південній — червня, липня і серпня. Є найхолоднішою порою року. Зазвичай взимку падає сніг і низька температура повітря.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: зимівля, зимівник дієслова: зимувати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: winter (en) Болгарськаbg: зима (bg) Грецькаel: χειμώνας (el) Есперантошeo: invierno (es) Латинськаla: hiems (la) Нідерландськаnl: winter (nl) Німецькаde: Winter (de) Польськаpl: zima (pl) Російськаru: зима (ru) Французькаfr: hiver (fr) Чеськаcs: zima (cs)

Джерела

• Словник УЛІФ: зима

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	зима́	зимы́
Р.	зимы́	зим
Д.	зиме́	зима́м
З.	зиму́	зимы́
О.	зимо́й зимо́ю	зима́ми
П.	зиме́	зима́х

зи-ма́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -зим-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Зима

Зима

Значення

1. зима (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.