котити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	кочу́	коти́в	коти́тиму	—
Ти	коти́ш	коти́в коти́ла	коти́тимеш	коти́
Він Вона Воно	коти́ть	коти́в коти́ла коти́ло	коти́тиме)	—
Ми	коти́м(о́)	коти́ли	коти́тимем(о)	коті́м (-імо́)
Ви	котите́	коти́ли		коті́ть
Вони	котя́ть	коти́ли	коти́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	котячи́
Дієприсл. мин. ч.	коти́вши
Безособова форма	—

котити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -кот-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [kɔˈtɪte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: котить (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: котити