малиновий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | мали́новий | мали́нова | мали́нове | мали́нові |
| Р. | мали́нового | мали́нової | мали́нового | мали́нових |
| Д. | мали́новому | мали́новій | мали́новому | мали́новим |
| З. | мали́нового (іcт.) мали́новий (неіст.) |
мали́нову | мали́нове | мали́нових (іст.) мали́нові (неіст.) |
| О. | мали́новим | мали́новою | мали́новим | мали́новими |
| М. | мали́новім мали́новому |
мали́новій | мали́новім мали́новому |
мали́нових |
ма-ли́-но-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -малин-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [mɐˈlɪnɔu̯ei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- що стосується малина, зв’язаний з ним ◆ немає прикладів застосування.
- вигот. з ягід малини ◆ немає прикладів застосування.
- який має колір ягоди малини; темно-червоний ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від укр. мали́на (бот.) «Rubus idaeus L.», малині́вка «малинова наливка», мали́нич «зарості малини» О, мали́нник «тс.; малиновий мед, квас; сироп з малини МСБГ]», мали́новка «сорт яблук, що мають запах малини» МСБГ, малиня́к «малинова наливка; сироп з малини МСБГ», мали́новий «червоний, кольору малини»; — рос. болг. мали́на, білор. малі́на, пол. чеськ. словац. н.-луж. malina, в.-луж. malena, полаб. molainǎ, мак. малина, сербохорв. ма̀лина, словен. malíпа, стсл. малина; — псл. malina; — загальновизнаної етимології не має; зіставляється з лит. mélynas «синій», лит. melsvas «синюватий», лтс. meḹns «чорний; брудний», прус. mīlinan (зн. в. одн.) «пляма», melne «синя пляма», гр. μέλας «чорний», готська meljan «писати», сер.-в.-нім. mal «пляма», н.-нім. malen «малювати», санскр. malináḥ «брудний; чорний», maláḥ málam «бруд» (праіндоєвр. *mōl/mel- «чорний, синій, пляма»); пов'язується також з лат. mōrum «шовковиця, ожина», гр. μόρον «шовковиця» (Machek ESJČ 349; Jm. rostl. 101; Holub—Lyer 300; Holub—Kop. 214), з psl. malъ «малий», укр. маль «молодняк овець», гр. μἦλον «вівця, коза» (Булаховський Вибр. пр. III 360—361; Loewenthal ZfSlPh 7, 408; PBrB 54, 477).— Фасмер—Трубачёв II 563; Brückner 319; Schuster-Šewc 881—882; БЕР III 627; Младенов 287; Skok II 363; Bezlaj HSSJ II 164; Bern. II 12; Mikl. EW 181; Trautmann 178; Matzenauer LF 10, 59—60; Bezzenberger BB 16, 217; Uhlenbeck 219; Walde—Hofm. II 122—123; Pokorny 720—721.
Переклад
ред.| Список перекладів | |