миша

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ми́ша	ми́ші
Р.	ми́ші	мише́й
Д.	ми́ші	мишам
З.	ми́шу	мише́й
Ор.	ми́шею	миша́ми
М.	ми́ші	миша́х
Кл.	ми́ше	ми́ші

ми́-ша

Іменник жіночого роду, істота, перша відміна, мішана група (відмінювання 4e).

Корінь: -миш-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈmɪʃɐ\ˈmɪʃʲi] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Миша [1]

Миша [2]

Іменник, жіночий рід, істота, перша відміна, мішана група

Значення

1. зоол. невеличка тварина ряду гризунів, з гострою мордю довгим тонким хвостом, переважно сірого забарвлення ◆ немає прикладів застосування.
2. комп. пристрій ручного введення графічних даних, який служить для управління переміщенням курсора на екрані дисплея ◆ немає прикладів застосування.

Антоніми

1. —
2. —

Гіпероніми

1. гризун, тварина
2. пристрій; маніпулятор

Гіпоніми

2. —

Мероніми

Миша

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: мишка прикметники: мишачий

Етимологія

Від ??

Переклад

гризун
Іспанськаes: ratón Італійськаit: topo, sorcio Англійськаen: mouse Африкаансaf: muis Данськаda: mus Латинськаla: mus Німецькаde: Maus Польськаpl: mysz Російськаru: мышь Французькаfr: souris

пристрій

Джерела

• Словник УЛІФ: миша