незабаром
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.не-за-ба́-ром
Прислівник; незмінний.
Корінь: -незабаром-.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- через деякий час, невеликий період після чого-небудь ◆ Незабаром після того вийшла воля Панас Мирний, IV, 1955, 295
◆ Знайомство Міцкевича з Пушкіним, як усім відомо, незабаром перейшло в дружбу Максим Рильський, III, 1956, 304 - через короткий відрізок часу; трохи згодом ◆ Дворак верхи кудись скочив і повернувся незабаром Марко Вовчок, I, 1955, 175
◆ На ґанку загупали чиїсь швидкі кроки, потім шалено задзвонив дзвоник, незабаром постукали в двері Михайло Стельмах, І, 1962, 448 - У найближчому майбутньому; скоро ◆ Схаменіться! будьте люде, Во лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде Тарас Шевченко, I, 1951, 331
◆ — А чи чував ти, Федосію Андрійовичу, що ось незабаром буде заведена для сільських учителів форма? Степан Васильченко, I, 1959, 142 - у значенні присудкового слова скоро ◆ Ось уже різдво незабаром Андрій Головко, II, 1957, 506
◆ Рвався [Черниш] до нього [берега] очима, всією істотою. Ось уже незабаром, ось уже близько… Олесь Гончар, III, 1959, 352
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від бари́ти «затримувати, гаяти; [боронити] Ж», заба́ра «затримка», заба́рливий, забарни́й, невзаба́рі, незаба́ром, обаря́ти «баритися», оба́ратися «унезабарі» Ж — рос. бари́ть «затримувати», білор. барыць ««тс.»; — залишок psl. bariti «говорити, балакати», спорідненого з ба́ри, похідного від праіндоєвр. *bha-, того самого, що і в словах ба́яти, бала́кати та ін.; значення розвивалось так: «балакати — забалакувати — затримувати розмовами — затримувати»; непереконливими є спроби пов'язання з коренем by-, тим самим, що в бути (Mikl. EW 26), зокрема з його різновидом у слові ба́вити (Ильинский РФВ 62, 251—253), або з сербохорв. забо̀равити «забути», psl. variti «іти вперед» (Trubacev, ZfSl З, 671), як і з рос. барин «пан» (Даль І 49; Краучук Белар. лінгв. 4, 68).— Мельничук Этимология 1967,60.— Див. ще ба́яти.— Пор. ба́ри, бая́ти.
Переклад
ред.| Список перекладів | |