острог

Див. також Острог.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	остро́г	остро́ги
Р.	остро́гу	остро́гів
Д.	остро́гові остро́гу	остро́гам
З.	остро́г	остро́ги
Ор.	остро́гом	остро́гами
М.	остро́зі	остро́гах
Кл.	остро́гу*	остро́ги*

ост-ро́г

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -острог-.

Вимова

• МФА : [ɔˈstrɔɦ] (одн.), [ɔˈstrɔɦe] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що в’язниця. ◆ Севастян кинув чоботи й собі плакати почав. —Куди пішли?… До Сибіру ?… Мене шукати?… —Нї, Гарасиме! Оксана з дитиною пішла десь блукати; вона покрилась, а Петро… —А. Петро?! —перебив її Гарасим. — До острогу пішов… За конї… прокрав ся Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf. ◆ Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербовався!… Котляревський, «Наталка Полтавка»

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Білоруськаbe: вастрог (be) чол. Польськаpl: więzienie (pl) сер., ciupa (pl) жін., змп ciupka (pl) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: острог