рішення

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	рі́шення	рі́шення
Р.	рі́шення	рі́шень
Д.	рі́шенню	рі́шенням
З.	рі́шення	рі́шення
Ор.	рі́шенням	рі́шеннями
М.	рі́шенні рі́шенню	рі́шеннях
Кл.	рі́шення	рі́шення

рі́-шен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ріш-; суфікси: -е-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: [ˈrʲiʃenʲːɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням рішати[[Категорія:Вербальні слова}}]], рішити ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. вирок суду, постанова, розпорядження якої-небудь організації, зборів і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. продуманий намір зробити що-небудь, якось вчинити ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. спосіб вирішення, зображення, подання, розв'язання чого-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: рішу́чий

Етимологія

Від ріши́ти «прийти до висновку; розв'язати, позбавити; знищити, убити (первісно у виразі р. життя «позбавити життя»), розтратити (первісно у виразах типу р. всього «позбавити всього»)», ріша́ти, заст. рі́шене́ць «рішення, вирок» СУМ, Нед, рі́шення, ріши́мість, рішу́чий, відріша́ти «відпорювати; усувати від співучасті» Нед; — рос. реши́ть, решать «вирішити, розв'язати; (заст.) розплутати», білор. рашы́ць «вирішити; розтратити», рашаць, др. розв'язати; відпустити гріх, пол. rzeszyć «зв'язувати», чеськ. řešiti «розв'язувати, розгадувати», словац. riešiť «тс.», болг. решавам «вирішую, розв'язую», мак. решава «розв'язує; позбавляє; рятує», сербохорв. дре́шити (<*одрешити) «розв'язувати», словен. réšiti «рятувати, звільнити, розв'язати, розгадати», стсл. рѣшити «розв'язувати»; — psl. *otrěsiti, *orzrešiti або інші префіксальні утворення із значенням «відв'язувати, розв'язувати» від дієслова psl. *rěšiti «зв'язувати»; — споріднене з лит. raišýti «в'язати, патрати», rìšti «в'язати», ryšulỹs «в'язка, згорток, вузол», ryšỹs «зв'язок; відношення», raĩštis «пов'язка, шнурок, мотузок», лтс. raisit «розв'язувати», rist «зв'язувати», прус. senrists «зав'язаний», perreist «зв'язувати», дав.-англ. wrion «закутувати, загортати; покривати», wrldan «зв'язувати», лат. rīса «хустина, косинка»; очевидно, іє. *reik-/reig- «в'язати». — Черных II 115; Фасмер III 479—480; Преобр. II 238; Brückner 476; AfSIPh 39, 4; Machek ESJČ 530— 531; Holub—Kop. 322; Младенов 560; Стоянов 83; Skok III 141 — 142; Ильинский РФВ 69, 16; РФВ 74, 122; Mikl. EW 277; Эндзелин СБЗ 69; Karulis II 100—101; Būga RR I 476—478; Fraenkel 690, 738; Slavia 13, 11 — 12; Mapтынов Сл. и ие. аккомод. 128—129; Kurz ZfSIPh 19, 389; Specht ZfSIPh 19, 128; Pedersen IF 5, 79.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: decision (en) Грецькаel: απόφαση (el) Польськаpl: decyzja (pl) жін. Російськаru: решение сер.

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: рішення