душа
白俄羅斯語
编辑
詞源
编辑繼承自古東斯拉夫語 доуша (duša, “靈魂”)，來自原始斯拉夫語 *duša。
發音
编辑
名詞
编辑душа́ (dušá) f 無生 (屬格 душы́，主格複數 ду́шы，屬格複數 душ)
變格
编辑душа́ 的變格 (inan 硬音陰性 accent-d)
來源
编辑- slounik.org中有關“душа”的內容
保加利亞語
编辑詞源1
编辑發音
编辑名詞
编辑душа́ • (dušá) f
變格
编辑詞源2
编辑發音
编辑動詞
编辑душа́ • (dušá) 非完
屈折
编辑本動詞需要添加變位表模板。
詞源3
编辑發音
编辑動詞
编辑ду́ша • (dúša) 非完
屈折
编辑 ду́ша的變位（第2.1類變位，非完整體，及物）
| 分詞 | 現在主動分詞 | 過去主動不定過去分詞 | 過去主動未完成分詞 | 過去被動分詞 | 動名詞 | 副詞性分詞 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 陽性 | 不定 | ду́шещ dúšešt |
ду́шил, души́л1 dúšil, dušíl1 |
ду́шел dúšel |
ду́шен dúšen |
ду́шейки dúšejki | |
| 定主語形式 | ду́шещият dúšeštijat |
ду́шилият, души́лият1 dúšilijat, dušílijat1 |
— | ду́шеният dúšenijat | |||
| 定賓語形式 | ду́шещия dúšeštija |
ду́шилия, души́лия1 dúšilija, dušílija1 |
— | ду́шения dúšenija | |||
| 陰性 | 不定 | ду́шеща dúšešta |
ду́шила, души́ла1 dúšila, dušíla1 |
ду́шела dúšela |
ду́шена dúšena | ||
| 定 | ду́шещата dúšeštata |
ду́шилата, души́лата1 dúšilata, dušílata1 |
— | ду́шената dúšenata | |||
| 中性 | 不定 | ду́шещо dúšešto |
ду́шило, души́ло1 dúšilo, dušílo1 |
ду́шело dúšelo |
ду́шено dúšeno |
ду́шене dúšene | |
| 定 | ду́шещото dúšeštoto |
ду́шилото, души́лото1 dúšiloto, dušíloto1 |
— | ду́шеното dúšenoto |
ду́шенето dúšeneto | ||
| 複數 | 不定 | ду́шещи dúšešti |
ду́шили, души́ли1 dúšili, dušíli1 |
ду́шели dúšeli |
ду́шени dúšeni |
ду́шения, ду́шенета dúšenija, dúšeneta | |
| 定 | ду́шещите dúšeštite |
ду́шилите, души́лите1 dúšilite, dušílite1 |
— | ду́шените dúšenite |
ду́шенията, ду́шенетата dúšenijata, dúšenetata | ||
| 人稱 | 單數 | 複數 | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 第一 | 第二 | 第三 | 第一 | 第二 | 第三 | ||
| 直陳 | аз | ти | той/тя/то | ние | вие | те | |
| 現在 | ду́ша dúša |
ду́шиш dúšiš |
ду́ши dúši |
ду́шим dúšim |
ду́шите dúšite |
ду́шат dúšat | |
| 未完成 | ду́шех dúšeh |
ду́шеше dúšeše |
ду́шеше dúšeše |
ду́шехме dúšehme |
ду́шехте dúšehte |
ду́шеха dúšeha | |
| 不定過去 | ду́ших, души́х1 dúših, dušíh1 |
ду́ши, души́1 dúši, duší1 |
ду́ши, души́1 dúši, duší1 |
ду́шихме, души́хме1 dúšihme, dušíhme1 |
ду́шихте, души́хте1 dúšihte, dušíhte1 |
ду́шиха, души́ха1 dúšiha, dušíha1 | |
| 將來 | 肯定 | 用ще 後跟現在直陳式 | |||||
| 否定 | 用ня́ма да 後跟現在直陳式 | ||||||
| 過去將來 | 肯定 | 用ща的未完成直陳式後跟да 和現在直陳式 | |||||
| 否定 | 用ня́маше да | ||||||
| 現在完成 | 用съм 的現在直陳式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | ||||||
| 過去完成 | 用съм 的未完成直陳式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | ||||||
| 將來完成 | 用съм 的將來直陳式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | ||||||
| 過去將來完成 | 用съм 的過去將來直陳式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | ||||||
| 推理 | аз | ти | той/тя/то | ние | вие | те | |
| 現在未完成 | 用съм 的現在直陳式（忽略第三人稱）和 ду́шел m，ду́шела f，ду́шело n或ду́шели 複 | ||||||
| 不定過去 | 用съм 的現在直陳式（忽略第三人稱）和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | ||||||
| 將來和過去將來 | 肯定 | 用ща的現在/未完成推理式後跟да 和現在直陳式 | |||||
| 否定 | 用ня́мало да 和現在直陳式 | ||||||
| 現在和過去完成 | 用съм 的現在/未完成推理式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | ||||||
| 將來完成和過去將來完成 | 用съм 的將來/過去將來推理式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | ||||||
| 懷疑 | аз | ти | той/тя/то | ние | вие | те | |
| 現在和未完成 | 用съм 的現在/未完成推理式和 ду́шел m，ду́шела f，ду́шело n或ду́шели 複 | ||||||
| 不定過去 | 用съм 的不定過去推理式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | ||||||
| 將來和過去將來 | 肯定 | 用ща的現在/未完成懷疑式後跟да 和現在直陳式 | |||||
| 否定 | 用ня́мало било́ да 和現在直陳式 | ||||||
| 現在和過去完成 | 無
| ||||||
| 將來完成和過去將來完成 | 用съм 的將來/過去將來懷疑式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | ||||||
| 結論 | аз | ти | той/тя/то | ние | вие | те | |
| 現在和未完成 | 用съм 的現在直陳式和 ду́шел m，ду́шела f，ду́шело n或ду́шели 複 | ||||||
| 不定過去 | 用съм 的現在直陳式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | ||||||
| 將來和過去將來 | 肯定 | 用ща的現在/未完成結論式後跟да 和現在直陳式 | |||||
| 否定 | 用ня́мало е да 和現在直陳式 | ||||||
| 現在和過去完成 | 用съм 的現在/未完成結論式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | ||||||
| 將來完成和過去將來完成 | 用съм 的將來/過去將來結論式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | ||||||
| 條件 | аз | ти | той/тя/то | ние | вие | те | |
| 用бъ́да 的第一不定過去直陳式和 ду́шил/души́л1 m，ду́шила/души́ла1 f，ду́шило/души́ло1 n或ду́шили/души́ли1 複 | |||||||
| 祈使 | - | ти | - | - | вие | - | |
| души́ duší |
душе́те dušéte |
||||||
1方言標記.
來源
编辑馬其頓語
编辑詞源
编辑發音
编辑名詞
编辑ду́ша • (dúša) f (複數 ду́ши，關係形容詞 ду́шевен，指小 ду́шичка 或 ду́шиче)
- 靈魂
- 精神
- (延伸) 居民或個人的人/靈魂
- Пе́т души ― Pét duši ― 五個人 (字面意思是「五個靈魂」)
- (親暱稱呼) 親愛的，甜心
- ду́шо мо́ја ― dúšo mója ― 我的甜心
- (比喻義) 引擎
變格
编辑душа 的變格
來源
编辑- “душа”, Дигитален речник на македонскиот јазик (Digitalen rečnik na makedonskiot jazik) [馬其頓語數位詞典]
教會斯拉夫語
编辑名詞
编辑душа (duša) f
- доуша (duša)的另一種寫法
俄語
编辑詞源1
编辑繼承自古東斯拉夫語 доуша (duša, “靈魂”)，來自原始斯拉夫語 *duša。
發音
编辑名詞
编辑душа́ (dušá) f 無生 (屬格 души́，主格複數 ду́ши，屬格複數 душ，關係形容詞 душе́вный，指小詞 ду́шка 或 ду́шечка 或 ду́шенька，貶稱詞 душо́нка)
- 靈魂
- от души́ ― ot duší ― 發自內心
- душа нараспа́шку ― duša naraspášku ― 坦率的心
- в глубине́ души́ ― v glubiné duší ― 深入人心
- брать за́ душу ― bratʹ zá dušu ― 觸及真心
- душа в ду́шу ― duša v dúšu ― 完全和諧/一致
- душа́ не на ме́сте ― dušá ne na méste ― 焦慮，擔憂
- не по душе́ ― ne po dušé ― 不高興
- по душе́ ― po dušé ― 愉快
- криви́ть душо́й ― krivítʹ dušój ― 模擬兩可
- стоя́ть над душо́й ― stojátʹ nad dušój ― 以分散注意力的方式惹恼某人，例如一直盯著他看
- душа́ в пя́тки ушла́ ― dušá v pjátki ušlá ― 使人分心
- залеза́ть в ду́шу кому́-либо ― zalezátʹ v dúšu komú-libo ― 以自己的方式取得某人的信任
- души́ не ча́ять ― duší ne čájatʹ ― 崇拜/喜愛一個人
- ско́лько душе́ уго́дно ― skólʹko dušé ugódno ― 心滿意足
- с душо́й ― s dušój ― 有精神/感覺/熱情
- плева́ть в ду́шу ― plevátʹ v dúšu ― 踐踏他人感情
- береди́ть ду́шу ― beredítʹ dúšu ― 挑起舊日情懷
- изли́ть ду́шу ― izlítʹ dúšu ― 傾吐自己的心聲
- на ду́шу населе́ния ― na dúšu naselénija ― 平均每人人口數
- 精神
- 親愛的
- душа́ моя́! ― dušá mojá! ― 親愛的！
變格
编辑相關詞
编辑- безду́шный (bezdúšnyj)
- великоду́шие (velikodúšije)
- великоду́шный (velikodúšnyj)
- двоеду́шный (dvojedúšnyj)
- доброду́шие (dobrodúšije)
- доброду́шный (dobrodúšnyj)
- душевнобольно́й (duševnobolʹnój)
- душе́вный (dušévnyj)
- ду́шенька (dúšenʹka)
- душераздира́ющий (dušerazdirájuščij)
- ду́шечка (dúšečka)
- ду́шка (dúška)
- единоду́шный (jedinodúšnyj)
- задуше́вный (zadušévnyj)
- малоду́шие (malodúšije)
- малоду́шный (malodúšnyj)
- равноду́шие (ravnodúšije)
- равноду́шный (ravnodúšnyj)
詞源2
编辑發音
编辑名詞
编辑ду́ша (dúša) m 無生
詞源3
编辑發音
编辑分詞
编辑душа́ (dušá)
塞爾維亞-克羅地亞語
编辑詞源
编辑發音
编辑名詞
编辑ду́ша f (拉丁字母拼寫 dúša)
變格
编辑相關詞
编辑烏克蘭語
编辑詞源
编辑來自古東斯拉夫語 доуша (duša, “靈魂”)，原始斯拉夫語 *duša。
發音
编辑名詞
编辑душа́ (dušá) f 無生 (屬格 душі́，主格複數 ду́ші，屬格複數 душ)
變格
编辑душа́ 的變格（inan，semisoft fem-form，重音模式-d'）
衍生詞
编辑- спорі́днена душа́ f (sporídnena dušá)
相關詞
编辑- душе́вний (dušévnyj)
- душевнохво́рий (duševnoxvóryj)
延伸閱讀
编辑- душа in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2021年)，“душа”，Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (烏克蘭語)，Kyiv：Ukrainian Lingua-Information Fund，ISBN 978-966-00-1050-5
- душа in Horox (slovozmina)
- душа in Kyiv Dictionary (in English)
- душа in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)